Гладити, -джу, -диш, гл.
1) Гладить, равнять. Туди гладь, куди шерсть лежить. гладити дорогу. Выпивать на дорогу. Также: гладити «додому» и «з дому».
2) Переносно: ласкать, лелѣять. Усміх милий, аж по душі гладить,
3) Окончательно очищать отъ шелухи. Просо гладити.
4) Уничтожать. Господь... гріхи гладить, до неба провадить.
Ді́верь, -ря, м. Деверь, мужнинъ братъ. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ум. Ді́верко. Ой як мені діверка братіком назвать.
Збенте́жувати, -жую, -єш, сов. в. збенте́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Обезкураживать, обезкуражить, смущать, смутить. Збентежила ся річ Латина. 2) Ругать, обругать, обезчестить. Вони ж його збентежили: узяли та й вигнали. Нащо мою збентежив дочку?
Їднаковий, -а, -е. = однаковий.
Іменитий, -а, -е. Именитый, знатный. Миколай імня знаменито, побіждає всіх іменитих.
Картинуватий, -а, -е. Четырехугольный. карти́нуватий камінь. Камень, порѣзанный ровными плитками. Донск. Обл.
Кришечка I, -ки, ж. Ум. отъ криха.
Понадирати, -ра́ю, -єш, гл. Надрать (во множествѣ).
Прорубня, -ні, ж. = прорубка = ополонка. Коло прорубні сидять білі голубні.
Прямування, -ня, с.
1) Направленіе. Поважне прямування його розуму.
2) Стремленіе. Прямування до вищого уряду. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування.
