Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іговка

Іговка, -ки, ж. = ігва. Вх. Лем. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОВКА"
Єлове́ґа, -ґи, ж. Двухлѣтняя овца, не имѣющая ягнятъ. Вх. Зн. 7.
За́правки, (вок?, ж.) мн. У гончаровъ: посуда, оказавшаяся послѣ обжиганія съ небольшими трещинами, которыя подлежать задѣлыванію глиной, послѣ чего посуда вновь обжигается. Вас. 181.
Зеріпа́ти, -па́ю, -єш, гл. = зіпати. Вх. Зн. 21.
Кашевок, -вка, м. зоол. Hypudaeus arvalis. Шух. І. 22.
Коповик, -ка, м. Полтинникъ, 50 копеекъ. Заплати мені коповика, а я тебе сластьонами нагодую. Ном. № 11988. Тиць йому в руки коповика, а він подивився на мене та й каже: Ні, за півкарбованця не можно. О. 1862. І. 42.
Коприва, -ви, ж. = кропива. Вх. Уг. 246.
Малоземе́лля, -ля, с. Малоземелье.
Прут, -та, м. Хлыстъ, прутъ, розга. Грин. III. 657. Бог не карав прутом. Ном. № 53. Ой у лісі на горісі скаче птах по пруті. Чуб. V. 630. Зелізний прут. Грин. III. 657. Ум. прутик, пруточок, прутчик. Прутчик... зламав. Млак. 103.
Ся́яння, -ня, с. = Сяння. Ком. Р. І. 50.
Харлань, -ня, м. = харлай 1. О. 1861. XI. Св. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.