Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забриндзати

Забри́ндзати, -дзаю, -єш, гл. = забрьохати. Іч, як забриндзала спідницю. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРИНДЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРИНДЗАТИ"
Богатий, -а, -е, богатіти, -тію, -єш, гл. и пр. = багатий, багатіти и пр.
Бундючитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, хорохориться, пѣтушиться, чваниться. Твоя Маруся усе щось бундючиться. О. 1861. XI. Кух. 28.
Да́лека Употребляется какъ существ., но безъ имен. пад. Не боїться ніякого далека. Забачив Бог і з далека, та ще з далекого далека.
Дру́жбів, -бова, -ве Принадлежащій дружбі. Грин. ІІІ. 506. Дружка за столом надіває дружбову шапку. О. 1862. IV. 18.
За́кладка, -ки, ж. 1) Отрѣзокъ отъ другого колеса, надѣваемый на ось, если колесо коротко въ рукавѣ. Н. Вол. у. 2) Складка. 3) Закладка (въ книгѣ). Ум. за́кладочка.
Каруца, -ци, ж. 1) Карета. Я тобі подарую... і оціх коней, і каруцу. Чуб. II. 565. 2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вивозять на ноле. Шух. І. 106. Вивозить каруцами гній. Шух. І. 145.
Покірник, -ка, м. Покорный кому чоловѣкъ. Рятуй душу мою, Спасе: я покірник твій прихильний. К. Псал. 198.
Припросити, -ся. Cм. припрошувати, -ся.
Рипу-рипу! меж., выраж. скрипъ. Черевики — рипу-рипу! Чуб. V. 1123.
Уполоти, -лю, -леш, гл. Выполоть (часть). Вполов пів грядки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБРИНДЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.