Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злотник

Злотник, -ка, м. 1) = злотарник. КС. 1882. IV. 93. А злотнику-голубоньку, зроби мені золотий килих. Чуб. III. 471. 2) Свѣтлякъ, Ивановъ червячокъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТНИК"
Відпічнути, -ну, -неш, гл. = відпочити. Желех.
Доси́нювати, -нюю, -єш, сов. в. досини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Досинивать, досинить.
Жоно́та, -ти, ж. = жінота.
Зайча́, -ча́ти, с. Зайченокъ.
Збілі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Побѣлѣть. 2) Поблѣднѣть. Побачила труночку, іздрігнулась, збіліла. МВ. ІІ. 50. Чого так збіліла? Чуб. III. 121.
Молодня́к, -ку, м. = молодник.
Набаляндра́ситися, -шуся, -сишся, гл. Наговориться вдоволь о пустякахъ.
Позавтрьому нар. Послѣзавтра.
Проскавучати, -чу́, -чи́ш, гл. Провизжать (о собакѣ).
Тіснява, -ви, ж. Тѣснота, давка. Тісна тіснява. К. Кр. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.