Зачиня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. зачини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Затворяться, затвориться. Зачиняються царські врата для нашого брата.
Звиха́тися, -хаюся, -єшся, гл. = звиватися 2. Ой матінко-вутко, звихай же ся хутко, бо ми ся звихали, все село звоювали, чикмани поросили, на весілля спросили.
Зубожитися, -жуся, -жишся, гл. Обѣднѣть. Зубожився так, що нічого не має.
Подаремне, подаремно, нар. Напрасно, даромъ.
Порозсипатися, -паюся, -єшся, гл. Разсыпаться (во множествѣ).
Сімсотий, -а, -е. Семисотый.
Страп'я, -п'я, с. = страпки. Іде, а страпя висить. Одежинка.... носилася без перемінки, поки сама не опадала страп'ям та гноттям.
Суничник, -ка, м. Раст. земляника, (все растеніе цѣликомъ). Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. Cм. суниці.
Триндикати, -каю, -єш, гл. Наигрывать, напѣвать. Грицько.... триндикає та висвистує.
Цятка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. Крапинка, пятнышко, точка. Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. 2) Капля, капелька. 3) Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Ум. ця́точка.
