Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злото

Злото, -та, с. 1) Золото. Привезе мені віночок з чистого злота. Чуб. V. 207. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті. Чуб. III. 39. 2) Ласкательное названіе любимаго человѣка. Ой вийду я за ворота, — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Мет. 38. Ум. злітце, зло́течко. Грин. III. 13. Зробив ворітця із щирого злітця. Чуб. III. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТО"
Веретінце Cм. веретенце.
Заду́ма, -ми, ж. Задумчивость. Гадюк хотів піймати на її лиці хоч крапельку задуми, хоч крапельку того смутку. Левиц. Пов. 298.
Злототканий, -а, -е. Тканый золотомъ. А ті кирви злототкані всю світлицю укривають. Федьк. І. 125.
Мизи́нок, -нка, м. = мизинець. Камен. у. Була як мизинок і зосталась знов одна як гичечка. Г. Барв. 361.
Набрунько́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. набрунькува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пускать, пустить почки (о деревѣ). Мнж. 186. Вишні добре вже набрунькувалися, — тіль-тіль не розів'ється листочок. Новомоск. у.
Недотепа, -пи, об. Неспособный, неумѣлый человѣкъ. Така недотепа, нічого робить не вміє. Рудч. Ск. II. 107.  
Свавільно нар. Своевольно.
Столярство, -ва, с. Столярное ремесло. Шух. І. 252.
Тахелька, -ки, ж. Ум. отъ тахля.
Удовиця, -ці, ж. Вдова, вдовушка. Та йшов козак до дівчини, — зайшов до вдовиці. Мет. 53. Ум. удовичка. Рудч. Ск. I. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.