Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згір'я

Згі́р'Я Cм. згірря.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГІР'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГІР'Я"
Зарум'Я́нити, -ню, -ниш, гл. Зарумянить.
Зрешілий, -а, -е. Трухлый. Дерево зрешіле. Вх. Лем. 421.
Їздун, -на́, м. Ѣздокъ. А чи довго туди їхати верхи? — Хто його зна, — як який їздун. Александров. у. Екат. г.
Ля́мент, -ту, м. = лемент.
Повибурковувати, -вую, -єш, гл. Вымостить (во множествѣ). Повибурковувано каменем вулиці.
Попотягти, -гну, -гнеш, гл. Потащить много. Хай, думає пан, і він попотягне повозку з хамутом та з дугою. Грин. II. 213.
Похил, -лу, м. Наклонъ. Малий похил у сієї сохи. Волч. у.
Ряцькувати, -ку́ю, -єш, гл. = рачкувати. Угор.
Тринадцятий, -а, -е. числ. Тринадцатый.
Шустелина, -ни, ж. Бѣлье, одежда? Послі давай з її хребта усю шустелину здіймати. І се, каже, наше, і се наше. Г. Барв. 369.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГІР'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.