Безкрайний, -а, -е. = безкраій. Степ безкрайний топне в млі.
Брань, -ні, ж. Извѣстно только изъ анекдота о лѣнивой женщинѣ. «Шо ти, жінко, робиш, шо роботи твоєї не видно?» — Та шо роблю? я — каже, — чоловіче, брань беру. — А він то й дума: «шо ж то таке: брань беру?» Поліз на горище, сидить, дожидає, поки вона буде брань брати. Вона встала, напрягла ороху, прослала ряднину, насипала туди ороху; взяла, лягла черевом на землю і бере ротом орох той, їсть....
Вибій, -бою, м.
1) Ухабъ. Cм. вибоїна.
2) Ямка въ земляномъ полу. Посеред хати вибої, повні сміття.
Громаді́лка, -ки, ж. Конныя грабли.
Лоба́нець, -нця, м. Иностранная золотая монета. То не червінці, а лобанці.
Мняч Cм. м'яч.
Обратися, оберуся, -решся, гл. Найтись. Нехай між вами обереться хто сміливий та пійде вночі на грішну могилу.
Посуш, -ші, ж. Валежникъ, сухія вѣтви.
Присилувати, -лую, -єш, гл. Принудить, заставить. Шкода мене вмовляти, а силувати — тож не знаю, хто мене присилує.
Чабулькнути, -ну, -неш, гл. Сразу вылить. Наллє чарку, піднесе до рота та так і чабулькне! Аж денце блисне.
