Гомонли́вий, -а, -е. 1) Говорливый, болтливый, разговорчивый. То був дуже гомонливий, а то й на мову не дається. Параска знов весела і гомонлива. 2) Шумный.
Забрьо́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. забрьо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Загрязняться, загрязниться мокрой грязью, замачивать, замочить себѣ края платья.
Засове́ць, -вця́, м. Ум. отъ засов.
Згомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить. Маруся їй осьміхнулась: «ні за віщо дякувати», згомоніла: «я правду свою тобі кажу».
Маламу́рити, -рю, -риш, гл. Жрать, трескать. Як був хлопцем, так цілісінький день сидить та маламурить.
Милки́й, -а́, -е́ Хорошо мылящійся.
Мирна́, -но́ї, ж. Мировая. Ну, годі, помиримось! — яка ж у мас буде мирна? — Оддай мені гроші мої, то й помиримось.
Мізко́вня, -ні, ж. Черепъ, голова.
Налиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. Налюбезничаться; наухаживать.
Поприблуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. То-же, что и приблудитися, но о многихъ.
