Виголювати, -люю, -єш, сов. в. виголити, -лю, -лиш, гл. Обривать, обрить, выбривать, выбрить. Виголили йому лоб.
Гайтове, -вого, с. Охота. Тоже: гайтови, мн.
Забрьо́хати, -ся. Cм. забрьо́хувати, -ся.
Зає́дно нар. 1) Вмѣстѣ. Що ж, — каже — або живі будем, або заєдно загинем. 2) Постоянно. Один чоловік купив собі хату... пожив там трохи, нічого не було, а потім того почала являтися оказія така: заєдно стеля кричить: «Ой упаду, ой упаду!».
Купцем нар. см. купець.
Нещастя, -тя, с. Несчастье. Багацтво дме, а нещастя гне.
Опат, -та, м. Аббатъ.
Петельгузий, -а, -е. Ковыляющій ногами.
Показувати, -зую, -єш, гл.
1) Показывать, показать, указывать, указать. Сидимо в садку, він мені показує: «Дивись, яка вода чиста». Ой там дівчина жито жала, дороженьку показала. А чому ж не зумію? — каже дівчина. — Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму. Не плач, Катерино, не показуй людям сльози.
2) безл. показує. Кажется. З обличчя більш двадцяти літ їй не показувало.
Псюрниця, -ці, ж. Жена псаря, любительница собакъ.
