Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згламати

Згла́мати, -маю, -єш, гл. Проглотить, пожрать, сожрать. От бабі й нудно, шо чого сей дід на світі живе. Приміла б, — його згламала. Г. Барв. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГЛАМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГЛАМАТИ"
Байбара, -ри, ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екат. Левч. 58.
Бичівник, -ка, м. Въ дышловомъ возу: жердь, служащая для припряжки третьей лошади. Кінь на бичівнику. Вх. Зн. 3. Ум. бичівничок.
Брязкотня, -ні, ж. Бряцаніе, звонъ.
Вигукнути Cм. вигукувати.
Гадюшник, -ка, м. = гадючник 3. «Мѣстечко Курисово-Покровское». (Одесса. 1883), стр. 16.
Завалькува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Замазать глиной стѣну.
Імовірність, -ности, ж. 1) Довѣрчивость. Ном. 9521. 2) Вѣроятность.
Каратель, -ля, м. Каратель. Бог один каратель грішних. К. Псалт. 172.
Палахкотіти, -чу́, -тиш, гл. 1) Горѣть, вспыхивая. Свічка палахкотить. Н. Вол. у. 2) Пышать, обдавать жаромъ, пылать. Дитина така гаряча, так і палахкотить від неї. Н. Вол. у. Най погляну на ті личка, що палахкотять. Рудан. І. 19.
Скрип II, -пу, м. Скрипъ, скрипѣніе. чо́боти на скрипах. Скрипящіе сапоги.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГЛАМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.