Доч, до́чері, ж. = дочка. Жени сина, коли хоч — коли можеш, давай доч.
Закінча́ння, -ня, с. 1) Окончаніе. Чом же оце нема в мене сили до закінчання? 2) Конецъ, заключеніе.
Запози́чити, -чу, -чиш, гл. Призанять, занять.
Зба́бити, -блю, -биш, гл. Обабить.
Кільце, -ця, с. 1) Кругъ, кружекъ. Ой у місці в крайній хаті кільцем танець ходить. 2) Кольцо вообще, за исключеніемъ носимаго на пальцѣ. Ведмідь здоровий, та кільце в носі. Хто старцям милостину подавав, то все перед ним і лежить: чи шматок хліба, чи кільце ковбаски. 3) Звено. Біда за біду чепляється, як у ланцюзі кільце за кільце.
Напли́нок, -нку, м. Наносъ рѣчнаго ила, наносный песокъ. 2) Слѣдъ, вліяніе. Латинська мова лишила в лядській великий наплинок.
Панахида, -ди, ж. Панихида. Прийшли на гроби, аж пан-отець уже й там і збірається правити панахиду. Также то, что приносится на панихиду: булки, паляниці, медъ, сахаръ. За упокой своєї бабусі панахиду одніс. Панахиду поставила. Ум. панахидка. Ти й наняла бабусенька собі панахидку.
Пицура, пицю́ра, -ри, ж. Ув. отъ пика. Пицура — решетом не накриєш, за три дні не обгепаєш.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги.
Шараґи, -раґ, ж. Стоячая вѣшалка.