Виїдок, -дка, м. Выѣденное яйцо, огурецъ и пр.
Вирячувати, -чую, -єш, сов. в. вирячити, -чу, -чиш, гл. — очі. Вытаращивать, вытаращить глаза. Яким знов вирячив очі на свою жінку.
Ганца, -ци, ж. Кляча.
До́шка, -ки, ж. 1) Доска. Не тра, мати, не тра, мати, попа турбувати: чтирі дошки, сажень землі, то й буду лежати. 2) Родъ скамьи въ водѣ возлѣ берега, на которой женщины моютъ бѣлье и пр. Ой на річці та на дощечці, там дівчина та полощеться. 3) Лопасть руля у плота. Cм. керма. 4) Су́дна до́шка? Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, покуль аж пороху на очі насиплють. Ум. до́щечка.
Котях, -ха, м. = кізяк. Ґава зимою: «руб копіях!» І тому рада.
Люди́нячий, -а, -е. Какъ у человѣка, человѣческій. Пика людиняча. у. Що воно ото таке намальовано? Людиняча голова на товарячих ногах.
Ми́тий, -а, -е. О хатѣ: съ гладко выструганной внутренней поверхностью стѣнъ, которыя не покрываются глиной, но моются. Хату митую построїв.
Походистий, -а, -е. Отлогій, съ легкими склонами. Походиста гора.
Способитися, -блюся, -бишся, гл. Быть пригоднымъ, идти въ дѣло. Багато докладу треба, як красять вовну.... оливо — й те способиться.
Шліхта, -ти, ж. Запаренный кипяткомъ изъ ржаной муки клейстеръ, которымъ ткачи смазываютъ пряжу передъ тканьемъ. Cм. піспа.
