Бігти, біжу, -жиш, гл. 1) Бѣжать. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Туди ж бігла да дівчинонька. Ворон коню, біжи швидче! Біг так, що сам себе не чув — изо всѣхъ силъ бѣжалъ. 2) Быстро ѣхать, плыть на суднѣ. Щось біжить з дзвоником. Човном біжить по під берегом. — верхи. Ѣхать верхомъ. — з копита, у чвал. Ѣхать, бѣжать галопомъ. — в клус. Бѣжать рысью. 3) О водѣ, жидкостяхъ и времени: течь. Біжить річка-млинівочка, камені руйнує. Молоко біжить. Борщ біжить. Час біжить. Літа мої біжать як скороходець. 4) — з блеску. Бѣжать со свѣта. Як росходилась стара моя, — батю мій, хоч з блеску біжи!
Злоба, -би, ж. Злоба. Чернеча злоба до гроба. У жінки злоба така люта. злобу́ взя́ти на ко́го. Озлобиться.
Неуцтво, -ва, с. Невѣжество.
Позаскалювати, -люю, -єш, гл. Занозить (во множествѣ).
Покульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать (многихъ лошадей).
Снівниця, -ці, ж. = оснівниця. Пряжу оснують на снівницю.
Спасибі, спасибіг, спасибу, меж.
1) Спасибо, благодарю. Спасибі вам га ягідки. Таки, спасибу йому, добрий на старости був.
2) мала, малий спасибі. Мало пользы, голку, небольшая польза. Жити — хвалить ласку божу: ярина змилила: гречки теж припалило, смальнуло сушею та вітром, а їх мала спасибі. Мала спасибі з того, що він на самій горілці седить, самою горілкою шинкує, а хліба не приробляє, — малу спасибі заробить. Зімою день малий: вже по обіді з того дня малий спасибі.
Трепота, -ти, ж. = трепета.
Узирити, -рю, -риш, гл. = уздріти. Кобила як стрибнула, — оглянулась, так і вовка не взирила. Я й не взирила, як вона пішла.
Череп, -па, м.
1) Черепъ. Вимовляю з голови, з черепа. До мізку череп розбиває.
2) Большой черепокъ.
