Відходити 2, -джу, -диш, гл.
1) Окончить хожденіе. Я вже відходив своє.
2) Оттоптать, утомить хожденіемъ (ноги). Відходила я свої ніженьки.
3) Вылѣчить. Вона тобі відходить твою слабість. Яка вродила, та й одходила.
Глиб, -бу, м. Глубина, глубь. Кинулась на самий глиб. Велика риба на глибу ходить. Піймати чорного линка з глибу.
Глуханя, -ні, ж. Тифъ.
Дзюр I, -ра, м. Ключъ, источникъ.
Каштелян, -на, м.
1) Кастелянъ, управитель замка.
2) Сановникъ, засѣдавшій въ сенатѣ въ Польшѣ. Ті вельможнії каштеляни і старости... пійшли в неволю до Криму. Він каштелян і райця королівський.
Обиденкою нар. За день. Я обиденкого справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Cм. обидень.
Розгладжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. розгладитися, -джуся, -дишся, гл. Разглаживаться, разгладиться, стать гладкимъ.
Самотужки нар. Собственными силами, усиліями. Так він ото самотужки і порося уклав? А тож! Ми з сестрою возимо зімою до річки сорочки прать не конем, а так, самотужки санки тягнемо.
Сив, -ва, -ве = сивий. На тій сосні сив сокіл сидить.
Струтити Cм. стручувати.
