Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збірник

Збі́рник, -ка, м. Сборникъ. Ум. збі́рничок.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІРНИК"
Залаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Задѣлать; починить, исправить. Годилося б залаштувати сю межу, де плуг переорав. Лубен. у.
Натрумник, -ка, м. Покрывало для гроба.
Носюра, -ри, м. Ув. отъ ніс.
Поплювати, -плюю, -єш, гл. Поплевать.
Посилля, -ля, с. Въ выраженіи: як поси́лля. По мѣрѣ силъ. Так роби, як посилля. Лубен. у.
Почортіти, -тіємо, -єте, гл. Развратиться. Почортіли, забули Бога. Сим. 141.
Припросити, -ся. Cм. припрошувати, -ся.
Пустотливий, -а, -е. = пустовливий.
Ріплях, -ха, м. Раст. Lappa tomentosa. Вх. Пч. І. 8.
Цнотливий, -а, -е. 1) Добродѣтельный. Був прискорбен, як той колишній цнотливий багач. МВ. ІІІ. 21. 2) Цѣломудренный. Гей, музо, панночко цнотлива, ходи до мене. Котл. Ен. V. 63. І воза не возила, та двір украсила (кажуть про дівку, що вийшла цнотливою). Ном. № 8989.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.