Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збірник

Збі́рник, -ка, м. Сборникъ. Ум. збі́рничок.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІРНИК"
Верховодний, -а, -е. Желающій властвовать. Під римські верховодні мрії вовік чола свого не нагнемо. К. ПС. 137.
Висунути, -ся. Cм. висувати, -ся.
Гевґати, -ґаю, -єш, гл. Осаживать назадъ (волы). Ґевґни воли. Вх. Зн. 10.
Кесарів, -а, -е. Кесаревъ, кесарскій. Непевне видумали свято патриції-аристократи і мудрий кесарів сенат. Шевч. 607.
Навпрошки́ нар. = навпросте́ць. Ном. № 11406. Як поїхав кругом, так сьогодня буде, а як навпрошки, то хиба завтра. О. 1861. V. 71.
Пліснявіти, -вію, -єш, гл. Плѣсневѣть.
Проброїтися, -роюся, -їшся, гл. Провиниться, напроказить.
Розмарин, -ну, м. = розмайрин. Чуб. V. 195.
Ростурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Встревожиться.
Шкарубина, -ни, ж. = шкалубина = шкарлубина. Дивиться хазяїн шкарубиною, що робить жовнір із господинею. О. 1861. XI. 9 — 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.