Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збірник

Збі́рник, -ка, м. Сборникъ. Ум. збі́рничок.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІРНИК"
Голісінький, -а, -е. Совершенно голый. А тим часом синя хвиля Ганнусю виносить: голісінька, стрепенеться, сяде на пісочку. Шевч. 24.
Дима́новий, -а, -е ? Ньо, ньо, урагова! ньо, ньо, диманова! О. 1862. VI. Кост. 63.
Звалаши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Выхолостить. Конст. у.
Зралити, -лю, -лиш, гл. Вспахать ралом.
Лю́шенька, -ки, ж. Ум. отъ люшня́.
Меда́ля, -лі, ж. Медаль.
Переміст, -мо́сту, м.? Уже ж гості, уже на перемості. Грин. III. 541.
Повзати, -заю, -єш, гл. Ползать; скользить. По столу повзе рукою.
Подавно нар. Довольно давно, давненько. Подольск. г., Кіев. г., Борз. у. Я прийшла подавно. Черниг. у. Він уже подавно сказав. Г.-Арт. (О. 1861. III. 101).
Хабз, -зу, м. хабза, зи, ж. = хабзина. Вх. Лем. 478. Вх. Уг. 272.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.