Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курчин

Курчин, -а, -е. Принадлежащій курицѣ. Курчина сем'я. К. Дз. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРЧИН"
Балеґа, -ґи, ж. = белеґа. Вх. Зн. 2.
Банітувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шельмовать, бранить послѣдними словами. 2) Мучить. Лубен. у. 3)розумом = баламутити 2. Желех.
Відтак нар. Потомъ, затѣмъ. Треба привітати, відтак його до хатоньки миленько просити. Гол. ІІІ. 464. Треба Богу ся помолити, відтак на войну йти. Гол. І. 11.
Гадваб, -бу, м. = єдваб. Вх. Лем. 401.
Злупок, -пка, м. 1) Отрубокъ дерева, изъ котораго выдѣлывается курительная трубка. Вас. 148. 2) У гребенщиковъ: пористая масса подъ периферіей рога. Вас. 163.
Коритарство, -ва, с. Выдѣлка кори́т. Шух. І. 248.
Лі́тера, -ри, ж. Буква. Левиц. І. 243.
Покомизитися, -жуся, -зишся, гл. Покапризничать, поупрямиться. Не зважай на неї: покомизиться та й перестане. Богодух. у.
Хвасті, -тів, ж. = хвастощі. Дайте санчат хвасті підомчать. Ном. № 13535.
Хиріти, -рію, -єш, гл. Болѣть, хворать, хирѣть. Котл. Ен. ІІІ. 62. Хирітиме-хирітиме, та й умре. Ном. № 13925.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.