Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забрязчати

Забрязча́ти, -зчу́, -зчи́ш, гл. = забрязкати. Криві шаблі забрязчали. Мет. 436. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. Макс. 1849. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРЯЗЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРЯЗЧАТИ"
Бохунець, -нця, м. и пр. = бухан, буханець. Хліба бохунець. Рудан. I. 67.
Довіршо́вувати, -вую, -єш, сов. в. довіршува́ти, -шу́ю, -єш, гл. Дописывать, дописать стихи, дописать стихами.
Духо́вний, -а, -е. 1) Духовный, къ духовенству относящійся. Духовний стан. Св. Л. 104. На кого не глянь, хоч на панів, хоч на духовних, то такої праці не побачиш. О. 1862. IV. 57. 2) = духовий. Ваш образ духовний через моє слово ніколи не забудеться. К. Оп. 125. Боронючи народню Гіппокрену, духовну зброю без устанку носим. К. Бай. 7.
Пічовий, -а́, -е́ Печной. пічова лопата. Лопата для сажанія хлѣба въ печь. Черк. у.
Повитикати, -каю, -єш, гл. Выткнуть, высунуть (во множествѣ).
Попідв'язувати, -зую, -єш, гл. Подвязать (во множествѣ). У саду дерева попідв'язувала. Черниг. у.
Росполошити, -шу́, -шиш, гл. = росполохати. Вх. Лем. 462.
Стирта, -ти, ж. = скирта. Найшли вони стирту сіна. Грин. II. 195. Уздріли вони та й забачили, що там сти́рта ста стоїть. Гол. II. 106.
Уряжати, -жаю, -єш, сов. в. урядити, -жу, -диш, гл. Украшать, украсить. Як глянеш на Київ, то так і леліють церкви уряжені та золоті. Зміев. у. Квітками вряжені долини. Щог. Сл. 59. Cм. уряджати.
Утеня, -няти, с. Утенокъ. Плавле утеня, плавле сіреє. Мет. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБРЯЗЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.