Безталанниця, -ці, ж. Несчастная женщина, горемыка. Доню одинице та й безталаннице! Ум. безталанничка, безталанночка. Моя дочка безталанничка і бездольничка. А вона, безталанночка, поклонилась. То ж ваша дочка безталанночка, що без долі вродилась, без щастя зросла.
Змилюватися, -лююся, -єшся, сов. в. змилитися, -люся, -лишся, гл.
1) Ошибаться, ошибиться. І вже книга не змилиться.
2) Смыливаться (о мылѣ).
Копотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Стучать, топать, бѣжать мелкими шагами. Ой ще зілля не кипить, а вже милий копотить.
Косак, -ка, м. Большой ножъ для сѣченія капусты.
Наломи́тися, -млю́ся, -мишся, гл. 1) Надломиться. Вісь наломилася. 2) Пріучиться, приспособиться. Привчив його і читати і все став робити як слід. Я його не силував, не намагався дуже. Він потроху і наломився. Тепер таки наломивсь балакати по козацьки, а скоро прийшов до нас, то насмішив братчиків своєю мовою.
Одл.. Cм. отъ відлазити до відлясок.
Плесканка, -ки, ж.
1) Глиняная посуда, родъ большой фляжки для водки въ видѣ плоскаго круга съ горлышкомъ; носится на шнуркѣ черезъ плечо.
2) плесканка сиру. Кругъ сыру.
Полонинський, -а, -е. = полонинний Звичаї, чари і полонинські примівки. — хід. Выгонъ скота весной въ полонину.
Своєщина, -ни, ж. Свое собственное хозяйство или имущество. Діти роблять на своєщину.
Шмарнути, -ну, -неш, гл. Кинуть, бросить. Узяв з кади на їден палец (води), шмарнув.
