Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чиновать

Чиновать, -ті, ж. = чиновате полотно. (Cм. чи́новатий 2). Вх. Зн. 80.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНОВАТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНОВАТЬ"
Відбороняти, -няю, -єш, сов. в. відборони́ти, -ню́, -ниш, гл. Оборонить, защитить. Ну, спасибі, дядьку, що ти мене 'д смерти відборонив, відбороню і я тебе. Рудч. Ск. І. 71.
Грива́нь, -ня́, м. 1) Конь, имѣющій большую гриву. 2) Переносно: длинноволосый человѣкъ.
Гу́сениця, -ці, ж. = Гусельниця.
Зато́млюватий, -а, -е. О гребешкѣ: съ толстыми зубцами, не проходящими въ волоса. Затомлюватий гребінець. Конст. у.
Зача́діти, -дію, -єш, гл. Угорѣть.
Метлю́г, -га, м. Раст. Apera Spica venti. P. Beauv. ЗЮЗО. I. 111.
Продзизчати, -чу́, -чи́ш, гл. Прожужжать.
Риболовник, -ка, м. = рибалка 1. Ум. риболо́вничок. Рибаки ж мої, риболовнички. Мет. 311.
Сусідчин, -на, -не. Сосѣдкинъ. У сусідчиному садочку щось шепоче. МВ. І. 124.
Тілікати, -каю, -єш, гл. Тиликать, плохо играть на скрипкѣ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНОВАТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.