Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роз'їздити

Роз'їздити, -джу, -диш, гл. Испортить ѣздой. Роз'їздили греблю.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗ'ЇЗДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗ'ЇЗДИТИ"
Зачере́ти гл. = зачерпну́ти. Вх. Зн. 20.
Мо́ркви́ця, -ці, ж. = морква 1. У городах чого там немає?.. капуста, морквиця, огірочки, стрючечки... О. 1862. IX. 111.
Огневиця, -ці, ж. Медиц. горячка.
Пожарня, -ні, ж. Домъ, гдѣ помѣщается пожарная команда. Лебед. у.
Сідуха, -хи, ж. Торговка, сидящая на базарѣ. Сластьони шквариливь, сідухи цокотіли. Греб. (Хата, 43). Побіг циган меж сідухи, купив собі хрону. Рудан. І. 66.
Смиконути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Як смиконе! Мнж. 35.
Трактування, -ня, с. Угощеніе. Шейк.
Трепота, -ти, ж. = трепета. Вх. Лем. 475.
Цикавка, -ки, ж. = сикавка.
Шуфляда, -ди, ж. = шухляда 1. Шух. І. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗ'ЇЗДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.