Голубити, -блю, -биш, гл.
1) Ласкать, нѣжить, лелѣять, голубить. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Галя його заспокоювала, голубила, пригортала.
2) Лелѣять, питать (мысли, надежды). Голубити в серці надії великі. Голублячи такі думки в серці.
Дзвякоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Дзвякати.
Дьокул, -ла, м. Дятелъ.
Клапачка, -ки, ж.
1) Родъ трещетки, стукалки. Клапачки робит з ялового дерева і ними клапкат.
Лоскота́ти, -чу́, -чеш, гл. Щекотать. Наближує пальці ті до дитинки і лоскоче його під ручками, — воно сміється.
М'я́кість и мня́кість, -кости, ж. Мягкость.
Поприраховувати, -вую, -єш, гл. Присчитать (во, множествѣ).
Посолодкий, -а, -е. Сладковатый.
Туй I нар.
1) Здѣсь, тутъ. Кед єсь видів туй да кого, било го імати.
2) туй, туй-туй. Сейчасъ, вотъ-вотъ. Як мій ґазда прийде, то ви туй згинете. Він, здається, туй-туй умре.
Уложити, -жу, -жиш, гл.
1) Вложить. Вложив Бог душу, як в грушу. Тільки нашого, що в душу вложено. Cм. укласти.
2) Надѣть. І жупана на тебе як слід не вложили.
