Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

донька

До́нька, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНЬКА"
Гвардійонець, -нця, м. Гвардеецъ. Мене, дядьку, вибрали у гвардійонці. О. 1861. VIII. 25.
Духва́ти, -хва́ю, -єш, гл. Надѣяться, полагаться. Він духває на своє багатство. Та й на дядька не дуже духвайте. Св. Л. 248.
Залиця́йник, -ка, м. Ухаживатель. До себе нікого не підпускає... зараз прізвище залицяйникові й приложить. Г. Барв. 447.
Обапол, -ла, м. = обаполок.
Патьохи, -хів, мн. Болтовня. Екатер. у. піти у патьохи. Пуститься въ болтовню.
Переборщити Cм. переборщувати.
Пообпльовувати, -вую, -єш, гл. Оплевать (во множествѣ).
Порозрізувати, -зую, -єш, гл. Разрѣзать (во множествѣ).
Різзя, -зя, с. Отрубленныя при подчисткѣ деревьевъ вѣточки. Камен. у.
Співець, -вця, м. 1) Пѣвецъ. Співець славутний Митуса. Кост. (О. 1861. ІІІ. 30). Замовк співець. О. 1862. VІІІ. 11, 2) Поэтъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.