Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доношувати

Доно́шувати, -шую, -єш, сов. в. доноси́ти, -ношу́, -сиш, гл. 1) Донашивать, доносить, оканчивать, окончить ношеніе. Це ще материну юпку доношую. Черниг. у. 2) Донашивать, доносить, износить одежду. віно́чка доноси́ти. Сохранить дѣвство. Либонь, козаченьку, віночка не доношу!... Треба, козаче, три серпанки купити: одним серпанком мале дитя сповити, другий серпанок бабусенці дати, а третій серпанок самій треба надіти. Лавр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНОШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОНОШУВАТИ"
Безлітній, -я, -є. 1) Вѣчный. Чуб. III. 11. 2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.
Воробчиха, -хи, ж. = воробиця. Желех.
Запі́чний, -а, -е. Находящійся за печью, лежащій на печи. Бийтеся, котки, в лапки до запічної бабки, щоб ся догадала да нам вечеряти дала. Рк. Макс.
Заюртува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Придти въ волненіе, возбужденіе, смятеніе. К. Желех.
Карбик, -ка, карбичок, -чка, м. Ум. отъ карб.
Коправий, -а, -е. = каправий. Угор.
Кумка, -ки, ж. Ум. отъ кума́.
Ля́дник, -ку, м. Раст. бобовина, vicia. Вх. Уг. 251.
Ме́рин, -на, м. Меринъ, холощеный жеребець. Вернулись із добрим мерином... жеребця такого доскочили, що так і йграє на поводі. К. ЧР. 115. Ум. мерине́ць. Ном. № 770.
Прямісінько нар. Совершенно прямо, прямехонько. Та так прямісінько й біжить до бідного ягняти. Гліб. Прямісінько додому. Мир. Пов. І. 142.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОНОШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.