Ді́вчи́на, -ни, ж. 1) Дѣвица, дѣвушка, дѣвочка. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Дівчино моя зарученая, чого ж ти така засмученая? Погуляла дівчиною років зо три. 2) Также: Кра́сна ді́вчина. Названіе дѣвушки, стоящей около матері въ игрѣ въ ворона. 3) Ді́вчина з ві́драми. Одно изъ созвѣздій. Ум. Ді́вчинка, дівчи́нонька, дівчи́ненька. Ой у полі криниченька, — орли воду п'ють, а вже ж мою да дівчинку до шлюбу ведуть. Кохав козак дівчиноньку, як батько дитину. мн. ч. не имѣетъ, а въ необходимыхъ случаяхъ употребляется мн. ч. отъ дівча: дівча́та (Cм. Дівча).
Маґне́с, -су, м. Магнить.
Накипі́лий, -а, -е. Накипѣвшій.
Наспід нар. Подъ низъ, внизъ, на низъ, на дно. Сховала в скриню аж наспід.
Перечесати, -ся. Cм. перечісувати, -ся.
Позапаковувати, -вую, -єш, гл. Упаковать (во множествѣ).
Попадя, -ді, ж.
1) Попадья, жена священника. Уповала, мамцю, на керею, думала бути попадею.
2) Рыба Rhodeus amarus.
3) Въ свадебномъ обрядѣ: бутылка настоенной водки, которую (бутылку) мать невѣсты затыкаетъ пучкомъ калины и обвязываетъ красной ленточкой; попаді не трогаютъ до тѣхъ поръ, пока не пріѣдутъ отъ новобрачнаго дружки послѣ комори. Ум. попадька. Поглянув панотець на свою попадьку.
Скнарий, -а, -е. Скупой, скаредный.
Хрипнути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться хриплымъ. Голос хрипне.
Чмихати, -хаю, -єш (и чми́шу, -шеш), гл. Фыркать, пыхтѣть, дуть. Слухаю, коли корови чмишуть. Чмихає, як овечка. Нічого мені не каже, тільки чмише. Вже холодом чмише.
