Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. Од ледачого товариства городянського не псувалась. Городянські звичаї.
Двіцалі́вка, -ки, ж. Доска въ два дюйма толщиной.
Злот, -та, м. Монета въ 15 коп.
Клюцак, -ка, м. = клюсак.
Неодмовно нар. Безотговорочно.
Підвозити, -жу, -зиш, сов. в. підве́зти́, -зу, -зеш, гл.
1) Подвозить, подвести. Чого ж ти так далеко став? Підвозь ближче!
3) Провозить, провезти по пути. Сідай же, я тебе підвезу. Станьте ви, братця, коней попасіте, мене підождіте, з собою візьміте, до городів християнських підвезіте.
3) підвезти во́за, москаля́. Поддѣть, обмануть.
Підкопувати, -пую, -єш, сов. в. підкопа́ти, -па́ю, -єш, гл.
1) Подкапывать, подкопать. Ось підкопує, мовляли, під ним землю зрада.
2) — кого́. Подкапываться, подкопаться подъ кого, вредить, повредить кому. Свої своїх підкопували і чужому під ноги підвертали.
Підспівувати, -вую, -єш, гл. Подпѣвать.
Ростріскати, -каю, -єш, гл. = рострощити. Грім забив одного чоловіка, геть його ростріскав.
