Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доокола

Дооко́ла нар. Вокругъ. У сине море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДООКОЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДООКОЛА"
Діду́сь, діду́сьо, -ся, м. = Дідунь. К. ЧР. 4. Ном. № 5677. Дідусь ще гуляє, а батько вже вмер. Шевч. 205. Ум. Діду́сенько, діду́сечко, діду́сик. Мет. 472.
Клюкати, -каю, -єш, гл. 1) Клевать. Якіл сів на дуба та й клюка. Мнж. 4. 2) Ниться (о пульсѣ). Вже жили не клюкають. Ном. № 8233. 8) Выпивать, пьянствовать. Клюкнули вже з ранку добри К. ЧР.
Лука́вство, -ва, с. Лукавство, коварство. Стор. МПр. 46. В моїх словах не знайдете лукавства. К. Іов. 15.
Наклю́нутися Cм. накльовуватися.
Піддержати Cм. піддержувати.
Познаття, -тя, с. Узнаваніе, узнаніе, распознаваніе. Вх. Уг. 260.
Прохолода, -ди, ж. Прохлада. Сим. 204. То кидали козаки ляхів у воду к чортовій матері на прохолоду. АД. II. 37. Осіння ранкова прохолода. Мир. ХРВ. 188.
Сапати, -паю, -єш, гл. Дышать съ сопѣніемъ. 2) Питать. З рота поломя сапле. О. 1861. VIII. 31. Так і сапає полумя.
Сизоорленький, -а, -е. Сизый какъ орелъ? Ви, голубці сизокриленькії, сизокрилі, сизоорленькії. Грин. ІІІ. 389.
Сільце, -ця́, с. Силокъ. Як би хто инший на тій ниві сільце поставив. Шевч. Cм. сіло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДООКОЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.