Вовтузитися, -жуся, -зишся, гл. Возиться; барахтаться; ерзать. Він так вовтузиться з тим бичком. Ви поб'єтесь, а мені треба потім з вами вовтузитися та лікарувати.
Зако́шувати, -шую, -єш, сов. в. закоси́ти, -кошу́, -сиш, гл. 1) Начинать, начать косить. 2) Скашивать, скосить. А за мною молодою ходе смертонька з косою, хоче мене умертвити, ще й косою закосити. 3) Зарабатывать, заработать косьбою.
Закуйо́вдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Спутаться, запутаться; начать путаться. 2) Зашевелиться, начаться безпорядкамъ, начать безпорядки. В Польщі знов закуйовдилось. Під той саме час ляхи закуйовдились (повстали).
Переполох, -ху, м.
1) Испугъ. Підкралися, щоб ізлякать; коли подивляться, що вбитий, — з переполоху ну втікать! Злякалась миша та притьмом, поміж травою, лопушком, з переполоху почухрала.
2) Нездоровье отъ перепуга. Надіть сорочку пазухою назад од переполоху. Шепчу — уроки проганяю, переполохи виливаю.
Повироблювати, -люю, -єш, гл. = повиробляти. Вуліки ще не повироблювані. Були повироблювані клумби для квіток.
Подотісувати, -сую, -єш, гл. Дотесать (во множествѣ).
Роспорощатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
Солонцювати, -цю́ю, -єш, гл. Ѣсть соленое, закусывать соленымъ. Порох ще довго солонцював талавиркою.
Угляр, -ра, м. = вугляр.
Удалець, -льця, м. Способный ко всему человѣкъ.
