Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двічи

Дві́чи, дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЧИ"
Бировити, -влю, -виш, гл. Быть сельскимъ судьей. Угор.
Готі́вка, -ки, ж. = Готовик. Желех.
Їжачич, -ча, м. Ежъ-самецъ. Чи воно їжачич, чи їжачиха? Лубен. у.
Картопелина, -ни, ж. = картоплина.
Коштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Стоить. На йому була біла свита, сім кіп коштувала вона. Котл. Воно коштуватиме їх не багато. Канев. у. 2) = куштувати.  
Окрайка, -ки, ж. = окравка. Kolb. І. 37. Ум. окраєчка.
Прибіч, -бочі, ж. Прибыль, доходъ. Вона оплачує ґрунт і прибічі має карбованців з триста. Н. Вол. у.
Свекровця, -ці, ж. Ум. отъ свекруха.
Сім'я, -я, с. Сѣмя. Чоловік сімя сіє, а чорт плевели. Ном. № 3119. Болѣе употребительно въ знач.: конопляное сѣмя.
Цицак, -ка, м. Раст. Pedicularis comosa L. ЗЮЗО. I. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.