Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двічи

Дві́чи, дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЧИ"
Билька, -ки, ж. Стебель картофеля. Вх. Уг. 227.
Заколо́ток, -тка, м. Яйцо безъ зародыша. Камен. у.
Звіркува́тий, -а, -е. Звѣрообразный, звѣроподобный.
Періг, -рога, м. = пиріг.
Преч нар. = пріч. Пішов мій миленький преч на полювання. Гол. І. 338.
Ступакувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти шагомъ (о лошади). Вх. Зн. 67.  
Торкотання, -ня, с. = торохтіння.
Труснути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть. Чуб. II. 320.
Цапня, -ні, ж. собир. Козлы.
Шамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть. Забрався в чужу солому та й шамотить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.