Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двічи

Дві́чи, дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЧИ"
Бурхотіти, -чу, -чеш, гл. Бушевать. Хвилі бурхотіли, розливаючись по долині. Стор. МПр. 50.
Відшрубувати, -бу́ю, -єш, гл. Отвинтить.
Занузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать. Кінську голову найди та й ту зануздай. Ном. № 12235.
Здви́нути, -ну, -неш, гл. Шевельнуть. Зайчик... дух притаїв, оком не здвине, а пильно дивиться. Греб. 403.
Підпілітка, -ки, ж. = перепелиця. Вх. Пч. II. 13.
Повозити, -жу́, -зиш, гл. 1) Повозить. повозити попа в решеті. Утаить грѣхъ на исповѣди. 2) Свезти. Повозив уже всі снопи з поля.
Потайник, -ка, м. Подземный ходъ. В потайники пустіть огонь. Шевч. 189.
Пошарпати, -паю, -єш, гл. 1) Изорвать, растерзать. Торбинку пошарпали на шматки. Стор. МПр. 113. 2) Потрепать, потерзать, потормошить (кого). Зацькувала псами, пси її дуже пошарпали. ЕЗ. V. 216.
Слав'янолюбство, -ва, с. Славянофильство. Желех.
Шестинеділька, -ки, ж. Родившая женщина. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.