Більшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать.
Вилушок, -шка, м. Орѣхъ, выпавшій изъ шелухи.
Мли́ця, -ці, ж. Лошонокъ, родившійся во время цвѣтенія ранней гречихи.
Пізній, -я, -є. Поздній. Було се пізньої осени. Ой жаль мені раннього кування і пізнього літання.
Повідкидати, -да́ю, -єш, гл. Отбросить (во множествѣ).
Понапліскувати, -кую, -єш, гл. Наплескать (во многихъ мѣстахъ).
Росполонюватися, -нююся, -єшся, сов. в. росполони́тися, -нюся, -нишся, гл.
1) Расширяться, расшириться, распространяться, распространиться, разростаться, разростись. Тепер малий садок, а як росполониться, то буде дуже гарний. Он ба, як малина росполонилась.
2) Разлиться (о рѣкѣ). Дніпро росполонився, що й не можна проїхати.
Справників, -кова, -ве Принадлежащій исправнику, исправничій. Раду таку подавав усім справників слуга, чи приятель.
Хекнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув.
Чабулькнути, -ну, -неш, гл. Сразу вылить. Наллє чарку, піднесе до рота та так і чабулькне! Аж денце блисне.
