Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грамотка

Гра́мотка, -ки, ж. Письмо. Ой напишу я грамотку, пошлю післоньки до батенька. Мет. 297.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАМОТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАМОТКА"
Безґрунтовно, нар. Безпочвенно, неосновательно.
Брех! Ii меж. отъ гл. брехати. Брех стара на покуті. Ном. № 6932.
Виливання, -ня, с. Выливаніе; изливаніе.
Гадонька, -ки, ж. Ум. отъ гадка.
Дото́ркуватися, -куюся, -єшся, гл. = доторкатися. Левиц. Пов. 433.
Копичення, -ня, с. 1) Складываніе, сваливаніе въ кучу. Желех. 2) Складываніе въ копны. Желех.
Ма́мрати, -раю, -єш, гл. 1) Шарить, разыскивать ощупью. Він мамра, мамра, — так не найде, бо сліпий. Новомоск. у. 2) Говорить непонятное. мамре в гаря́чці. Бредитъ. Вх. Лем. 433.
Ремезонько, -ка, ремезочок, -чка, м. Ум. отъ ремез.
Розстебнути, -ся. Cм. розстібати, -ся.
Свитник, -ка, м. 1) Шьющій свити. Шорник свитнику не товариш. Ном. № 1028. 2) Торгующій свитами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАМОТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.