Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грамотка

Гра́мотка, -ки, ж. Письмо. Ой напишу я грамотку, пошлю післоньки до батенька. Мет. 297.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАМОТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАМОТКА"
Багрець, -ця, м. Яркій багровый цвѣтъ. МВ. ІІІ. 81.
Вудок, -дка, м. = вудвуд. Вх. Пч. II. 15.
Галаджійка, -ки, ж. Небольшой плужокъ съ прямой градилью, безъ колісні. Одесс. у.
Залямува́ти, -му́ю, -єш, гл. Окаймить. Черк. у.
Музи́чний, -а, -е. Музыкальный. Музичні вар'яції. Левиц. І. Музичний і читальний вечір. О. 1862. III. 26.
Підшивайло, -ла, м. Подлипайло. То підшивайло — підлижеться.
Прикарючити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
Розревтися, -вуся, -вешся, гл. Разревѣться, расплакаться.
Семип'ядний, -а, -е. Имѣющій мѣры семь пядей. Семипядпую пищаль підняти. АД. I. 111. В семипядні пищалі грімали. Макс. (1849). 27.
Титулування, -ня, с. Величаніе по титулу, титулованіе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАМОТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.