Відпрягати, -гаю, -єш, сов. в. відпрягти, -жу, -жеш, гл. Отпрягать, отпречь. Відпрягли коней.
Відтовкувати, -кую, -єш, сов. в. відтовки, -вчу, -чеш, гл. 1) Оканчивать, окончить толочь. 2) Отрабатывать, отработать толченіемъ. 3) Только сов. в. Отбить. Треба йому відтовкти боки, щоб другий раз глядів лучче телята.
Закружи́ти, -жу́, -жиш, гл. Закружить, начать двигаться (летать и пр.) кругами. Борон смерти де закружить.
Змазати, -ся. Cм. змазувати, -ся.
Клубочок, -чка, м. Ум. отъ клубок.
Поприколювати, -люю, -єш, гл. Пришпилить (во множествѣ).
Рудня, -ні, ж.
1) Мѣсто добыванія желѣзной руды.
2) Желѣзо-плавильный заводъ.
Улан, -на, м. Уланъ. А в уланах добре жити, довбешкою воші бити. Ум. уланик, уланичок, уланчик.
Шибкий, -а́, -е́ Стремительный, быстрый, порывистый. Вода шибка. Шибкий, як вітер. Шибка рибка в морі гуляє доволі. Тяжке сирітство..., гірка неволя в чужій роботі приборкали її шибку думку.
Шпаґля, -лі, ж. = шпадля.
