Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заї́хати Cм. заїздити.
Ли́шенько и лишечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Нестотно нар. Точь-въ-точь. Лохв. у.
Обминувати, -ну́ю, -єш, гл. = обминути. Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував. Чуб. III. 173.
Обходити 1, -джу, -диш, гл. см. обіходити. 1) Обходить. Що день Божий обходила сем. Шевч. 2) Объ одежѣ: сходиться. Семи аршин поясина коло мене не обходить. Г. Барв. 481. 3) Праздновать, соблюдать праздникъ. Галиц. 4) Касаться, интересовать. Мене це не обходить. Таращ. у. 5 кого! Ухаживать за кѣмъ, заботиться о комъ. Вх. Лем. 441.
Побивання, -ня, с. Забота, печаль. Г. Барв. 133. Душа моя втомилась побиванням. К. Іов. 21.  
Почужатися, -жаюся, -єшся, гл. Сдѣлаться чужимъ другъ другу. Вони кревні, та почужались. НВолын.
Призводити, -джу, -диш, сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Не сам же я жінку брав: батько мене неволив, а матір призвела, щоб нас парочка була. Чуб. V. 681. Він сам такого не зробив, — се його той призвів. Харьк. На добрий ум призводили, — ти не возлюбив. КС. 1883. II, 471.
Солонець, -нця, м. 1) Солончакъ. Яром, яром за товаром, а горами за волами, солонцями за вівцями. Чуб. V. 472. Біжить як на солонець. Очень спѣшитъ. Фр. Пр. 37. 2) Трава, растущая на солончакахъ. Черном.
Чарівкий, -а́, -е́ Чарующій. О, чорні брівки чарівкі. Волч. у.