Батько, -ка, м. 1) Отецъ. Єсть у мене батько і рідная мати. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. батько-мати. Родители. Жила я в батька-матері. Не при батькові-матері зросла, живу у чужій сем'ї. головатий батько. Отецъ на свадьбѣ. вечернишний батько. Хозяинъ хаты, въ которой бываютъ вечерниці. брехали твого батька дочки (сини). Ты врешь. по батькові. По отчеству. в батька лаяти. Бранить, задѣвая бранью отца, напр.: біс твоєму батькові! 2) Употребл. какъ почтительное привѣтствіе пожилому человѣку. Добре єси, мій кобзарю, добре, батьку, робиш. Ум. батьо, батусь, батуньо, батусьо, батенько, батечко, батонько.
Відборона, -ни, ж. Оборона, защита отъ. Схопивши у руки по каменюці, став на відборону.
Звича́єк, -чайка, звичає́чок, -чка, м. Ум. отъ звичай.
Меля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Вилять, вертѣть. Моє теля хвостом меля.
Невжиточно нар. Нельзя ужиться. Покійниця боялась жить у тім дворі, боялась брата чоловікового, все було каже: «мені невжиточно там жить», бо він нападавсь усе на неї й на її чоловіка. А далі, бач, її й убито.
Нещасливість, -вости, ж. Неудача, горе. Нещасливость світа — збавилося літа.
Обутритися, -риться, гл. безгл. = обутріти. До снідання, сказать, тоді ще не дійшло, а вже обутрилось добре — зовсім був уже ранок. Тоді вже зовсім обутрилось, сонечно вже зійшло.
Повіщати, -ща́ю, -єш, гл. Объявлять, возвѣщать.
Почманіти, -ніємо, -єте, гл. Одурѣть (о многихъ).
Стихати, -хаю, -єш, сов. в. стихнути, -хну, -неш, гл. Стихать, стихнуть, утихать, утихнуть, затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. То стала злая хуртовина по Чорному морю стихати. Музики стихли. У селі і в полі усе давно стихло, тільки не стихає в гаю соловейко.
