Братія, -тії, ж. Братія. Ігумену діло, а братії зась.
Виходити 1, -джу, -диш, сов. в. вийти, -йду, -деш, гл. 1) Выходить, выйти изъ чего, откуда, куда. Вийди, вийди, мила. з хати. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. І виходила до його вся земля. Чоловік і жінка вийшли у поле жать. Як вийшла воля, дак мене ніхто й не наймає. — з чого. Стать выше, перерасти. Я вже вийшла з того, щоб мене лаяти. — з грошей. Падать въ цѣнѣ. Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить. не виходити з горілки. Быть постоянно пьянымъ. До самого дівич-вечора я з горілки не виходила. — у дорогу. Выходить, выйти въ путь. Ой уже син, син Гавриленко у дорогу виходить. — у пани, міщане и пр. Дѣлаться бариномъ, мѣщаниномъ и пр. Силкуються вийти або в міщанство, або в панство. — на що, кого: ви́йти на добре, на зле. Окончиться благополучно, хорошо, неблагополучно, нехорошо. Трудно, аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло. ви́йде на наше. Будетъ по нашему. воно все на одно вийде. Одно и то же будетъ. ви́йти на кого. Сдѣлаться чѣмъ. Вони.... виходять на попа без ніякої науки. ви́йти за кого, — заміж. Выйти замужъ за кого. Як вийду за тебе, — зостанусь нещасна. Вийшла заміж — як за стінку засунулась. 2) Всходить, взойти Ой вийду я на шпилечок та гляну я на долину. 3) Происходить, произойти. Од того вихор вийшов, що як Сатанаїл виніс землю з води, то вода зверху замерзла. 4) Выходить, выйти, оказаться, быть. Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця. 5) О времени: исполняться, исполниться, истечь. Рік виходить. Виходить і другий год. Йому ще й года не вийшли женитись. 6) Обходиться, обойтись, стоить. Ця керсетка мені чотирі з половиною вийшла: три з половиною за набор та карбованець за пошиття.
Запла́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Козак з біди не заплаче. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. 3) — кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Встрѣчено у Г. Барвинокъ: Раз, так жартувавши, на вечерницях дівку заплакали. Жартували, жартували, а послі й кажуть: «Умри, Галю, ми по тобі голоситимем». Та́ з сміхом і лягла. Вони зложили їй руки... (і стали голосити). Далі дівчата вже й годі, стали її будити — не встає... а у їй і духу нема.
Знаюка, -ки, об. Знатокъ.
Куліш, -шу, м. Жидкая каша. Хоч куліш, та з перцем. Тут з салом галушки лигали, лемішку і куліш глитали.
Понакльовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. То-же, что и наклюнутися, но во множествѣ. Вже яйця понапльовувались.
Поодр.. Cм. повідр..
Розривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. розрити, -рию, -єш, гл. Разрывать, разрыть, раскапывать, раскопать.
Стрепет, -та, м. Птица стрепетъ. Крикнув перепел в ярочку, стрепет приснув над тернами.
Чоломкання, -ня, с. Взаимные поцѣлуи, Cм. чоломкатися.