Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуґа

Хуґа, -ґи, ж. Вьюга, мятель. О. 1862. У. Кух. 39, 29. Як піднялась хуґа! Ліпе ж тобі, що й Господи! Мнж. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУҐА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУҐА"
Близнити, -ню, -ниш, гл. Рожать близнецовъ. Два годи близнила, а на третій змилила. Черк. у.
Вибовтувати, -тую, -єш, сов. в. ви́бовтати, -таю, -єш, гл. Выплескивать, выплескать, разболтать, расплескать.
Глибшати, -шаю, -єш, гл. Становиться глубже. Печеря ніби глибшала, темніла, чорніла. Левиц. І. 450.
Доде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. доде́ржати, -жу, -жиш, гл. 1) Додерживать, додержать, придерживать, придержать. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала з вечора до світа. Мет. 45. 2) Соблюдать, соблюсти. Фарісеї і всі жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших. Єв. Мр. VII. 3. 3) Придерживаться, придержаться. Додержуй корчми! (Иронія). Ном. № 11666. 4) Доде́ржати сло́ва. Сдержать слово. Додержав таки Кирило Тур свого слова, що все хваливсь тою чорною горою. К. ЧР. 417. Постіль буде шовкова, додержить ляшок слова. Мет. 9. 5) Доде́ржувати ві́рности. Оставаться вѣрнымъ. Додержав їй вірности 24 роки. К. МХ. 5. 6) Доде́ржувати ва́рти. Сторожить, быть на часахъ, держать сторожу. Бенькетує шляхта, краючи в карти, а козаки лейстровики додержують варти. К. Досв. 10.
Жува́ти, -жу́ю, -є́ш, гл. Жевать. Живуть і хліб жують, постолом добро носять. Рудч. Ск. II. 43.
Кочедижник, -ка, м. = папороть. «Въ Ивановскую ночь разцвѣтаетъ красно-огненный цвѣтъ папоротника, онъ еще называется кочедижником». Чуб. III. 196.
Переплутати, -ся. Cм. переплутувати, -ся.
Порошний, -а́, -е́ Пыльный. Желех.
Сопочити, -чну, -неш, гл. = спочити. МВ. ІІІ. 62.
Укоськати, -каю, -єш, гл. Укротить, успокоить, уговорить. Сам дід утомивсь, поки бабу укоськав. Грин. ІІІ. 343. Може вдвох з Цвіркункою чи не вкоськаємо Марусі. О. 1861. XI. Кух. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУҐА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.