Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хто

Хто, кого, мѣст. Кто. Знаю тебе, хто єси. Єв. Мр. І. 24. А хто тут у лисиччиній хатці? Рудч. Ск. І. 45. Хто так, а хто сяк. Кто нибуть, кто либо. Може хто вас налаяв? МВ. І. 11. Може хто звістку подасть. Кто бы ни было. Хто йде, не мине: то кивне, то моргне. Шевч. 196. хто хоч, кого́ хоч, кому хоч. Кто, кого, кому угодно. Кому хоч, тому й оддаси. нема́ кому́. Некому. Лема кому роспитати, чого плачуть очі, нема кому росказати, чого серце хоче. Шевч. 40. ні́ від кого мені́ піти з до́му, бо сама до́ма. Некому замѣнить меня дома, если бы я ушла. Волч. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХТО"
Верчик, -ка, м. 1) Ум. отъ верч. Христя скрутила верчик соломи. Мир. Пов. І. 117. 2) Сплетенный бубликъ.
Живіття́, -тя́, с. = життя. Поки й живіття мого — не забуду. Ном. № 4088. за живіття́ = за життя.
Зві́шати, -шаю, -єш, гл. = зві́сити. Сіла при Кубані над кручею і ноги звішала. (О. 1861. XI. Кух. 37).
Надли́нути, -ну, -неш, гл. Подлетѣть.
Наря́ддя, -дя, с. соб. Орудіе. Дає Іванові шість волів, плуг, віз, рало, все господарне нарадя. Чуб. II. 523.
Нещасливо нар. Несчастливо; неудачно.
Побивач, -ча, м. Снарядъ для набиванія обручей. Вх. Лем. 451.
Помочувати, -чую, -єш, гл. Смачивать. Шух. І. 253.
Цірчок, -чка, м. = цвірку́н. Вх. Уг. 274.
Чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі. К. ЦН. 288.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.