Виліплювати, -люю, -єш, сов. в. виліпити, -плю, -пиш, гл. Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. З молодого, як з воску: що хоч, те й виліпиш.
Зада́ва, -ви, ж. 1) = кужба. 2) Рычагъ для зажиманія дерева при увязкѣ его на саняхъ для перевозки.
Заї́куватий, -а, -е. Заикливый.
Луза́н, -на, м. Орѣхъ, который самъ вылущивается. Ум. лузане́ць.
Невладущий, -а, -е. Безсильный, безпомощный. З купелі саджали в купіль, як малу дитину, полумертву, невладущу, нетямну людину.
Паламарчук, -ка, м. Молодой пономарь.
Прогін, -го́ну, м.
1) Дорога (между полями и пр.) для прогона скота.
2) Палка у невода, которою пропускаютъ неводъ подъ ледъ.
2) Длина зданія отъ угла до угла.
4) Діаметръ. Млиновий камінь має три аршини у прогоні.
5) мн. Въ гончарномъ горнѣ: круглыя отверстія въ черіні для пропуска огня и дыма.
Хряпатися, -паюся, -єшся, гл.
1) = хряпати.
2) Трескаться. Посуда хряпається від огню.
Хряснутися, -нуся, -нешся, гл. = хряпнутися.
Чумище, -щі, ж. Ув. отъ чума.
