Ба́читися, -чуся, -чишся, гл. Видѣться, встрѣчаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Бачиться, сокр. бачця. Кажется, кажись, какъ видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким.
Виникання, -ня, с. Возникновеніе, появленіе; слѣдствіе.
Відсилити, -лю, -лиш, гл. Отвязать. Відсилив штирі воли та й повів додому.
Залі́тошній, -я, -є. Позапрошлый. Се було чи літошній, чи залітошній год.
Калавур, -ра, м. Заимствов. изъ русскаго языка.
1) Караулъ. Ой кругом церини січової калавури стали. Для ночі вдвоє калавури на всіх поставили баштах.
2) Крикъ: караулъ! А він гукає: пробі! калавур!
Помертися, мру́ся, мрешся, гл. = померти. Да як же моя головонька помреться, до тогді тобі все гуляння минеться.
Помилуватися, -луюся, -єшся, гл.
1) Полюбоваться. Парубок постояв на згірку, помилувався красою околиці.
2) Поласкать другъ друга. Поцілуймося, помилуймося, хто кому рад.
Прогальовина, -ни, ж. Прогалина, поляна въ лѣсу.
Турь, -ря, м. = тур. Де вна сушена? — В туря на розі.
Щедрувальниця, -ці, ж. = щедрівниця.
