Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удоволяти

Удоволяти, -ляю, -єш, сов. в. удоволити, -лю, -лиш, гл. = удовольняти, удовольнити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДОВОЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДОВОЛЯТИ"
Братолюб'Я, -б'я, с. Братолюбіе.
Вовкодухий, -а, -е. Злой. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Доборо́тися, -рю́ся, -решся, гл. Окончить бороться, — борьбу. Доборолась Україна до самого краю. Шевч. ІІ. 69.
Зотнути, -ну́, -не́ш, гл. = зітнути. Шевч. 382. Чуб. ІII. 270.
Критик, -ка, м. Критикъ. А критиків хиба не страшно, котрі за помилку одну збентежуть так тебе?.. Алв. 6.
Пам'ятний, -а, -е. = пам'ятковий. Дав пам'ятного. Ном. № 5821.
Півбочок, -чка, м. Полубоченокъ. Желех.
Рахманний, -а, -е. Смирный, тихій. Рахманний кінь. Черниг. у.
Розгрижити, -жу, -жеш, гл. = розгорити. Мнж. 191.
Сподіваний, -а, -е. Ожидаемый. Не вернуться сподівані. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДОВОЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.