Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удоволяти

Удоволяти, -ляю, -єш, сов. в. удоволити, -лю, -лиш, гл. = удовольняти, удовольнити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДОВОЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДОВОЛЯТИ"
Дієписа́ння, -ня, с. = Дієпись.
Ло́дарь, -ря, м. и пр. = ледарь и пр.
Нахрякати, -каю, -єш, гл. = нахаркати.
Неборейко, -ка, Ум. отъ небір.
Ожеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться, родить (о кобылахъ).
Осиротілий, -а, -е. Осиротѣлый. Левиц. І. 404.
Полоник, -ка, м. 1) Разливная ложка, большая ложка. Шух. І. 250. Замішався, як полоник межи ложками. Ном. № 7936. 2) Головастикъ.
Присухий, -а, -е. Суховатый. Вх. Уг. 263.
Скарбний, -а, -е. = скарбовий.
Узапліш нар. Заклинивши. Набий сокиру на топорисько взапліш. 2) Сплошь. Мороз іде вісім день взапліш.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДОВОЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.