Єй меж. Ей. єй богу, єй же богу, єй же ти богу! Ей Богу. Єй Богу немає. Він усе не дає діла робити, ей же Богу.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Обминути Cм. обминати.
Платати, -та́ю, -єш, гл.
1) Пластать, распластывать. Платаний чабак.
2) = латати.
3) Дѣлать, откалывать, отпускать. Платав штуки небожчик.
Повилуплювати, -люю, -єш, гл.
1) Вылущить (во множ.), отколоть (во множ.).
2) Вывести (о многихъ). Усі квочки повилуплювали курчат, а ся ні.
3) Выпучить (глаза). Чого ви всі на мене очі повилуплювали.
Роззути, -ся. Cм. роззувати, -ся.
Сівбиця, -ці, ж. Зерно для посѣва. Будем сіяти жито, пшеницю, жито, пшеницю, всяку сівбицю.
Скинбеї, -їв, мн. Внутренности, кишки. Вовк.... (кобилу) розірвав, випустив скинбеї і їдять її.
Споряджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. споряди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Готовиться, собираться, собраться, приготовляться, приготовиться; устраиваться. А далі ото вже й до весілля стали споряжаться. Ярмарок почав споряжатись.
Филонник, -ка, м. = хвилівник.
