Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трубити

Трубити, -блю, -биш, гл. 1) Трубить, играть на трубѣ. З голоду в кулак трубили. Котл. Ен. 2) Громко лаять? Перед весіллям пси труб'ят, а кури сумуют. Фр. Пр. 151. 3) Разглашать. Бог не трубить, коли чоловіка губить. Ном. № 54. 1) Много ѣсть. Ном. № 12210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУБИТИ"
Бовгар, -ра, м. Болгаринъ. К. МБ. XI. 154.
Валина, -ни, ж. Нитка ва́лу 2. Як сито замучиться, то не треба його оббивать, бо до його прип'яті лихорадки валом: бува валину переб'єш, то й одпустиш їх. Мнж. 154.
Заки́нути, -ся. Cм. закидати, -ся.  
Закля́сти, -ся. Cм. заклинати, -ся.
Налю́шник, -ка, м., налю́шня, -ні, ж. Веревочное, кожаное или скрученное изъ дерева кольцо, которымъ привязывается люшня́ къ полудрабку. Чуб. VII. 413. Рудч. Чп. 250.
Наямлити, -млю, -млиш, гл. Набрать, накупить много. Що в господі не знайшлося, зараз купувала: наямлила груш сушених, терну, слив в базарі. Мкр. Н. 20. Наямлив яблук. Черк. у. Cм. наїмлити.
Поохаювати, -хаюю, -єш, гл. Прибрать, привести въ опрятный видъ (во множествѣ).
Салітра, -ри, ж. Селитра.
Утирало, -ла, с. Полотенце. Вх. Зн. 74.
Чурування, -ня, с. Пребываніе чурою. К. ПС. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.