Викорінюватися, -нююся, -єшся, сов. в. викоренитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Искореняться, искорениться, пропасть, исчезнуть. Рід твій викорениться. 2) ? Викорениться, як в'яла риба. Воно, сердешне, висохло і викоренилось, одні тільки хрящі зостались.
Зама́щувати, -щую, -єш, сов. в. замасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Замазывать, замазать. Глина... замастити піч. 2) Замасливать, замаслить.
Записа́ти, -ся. Cм. запи́сувати, -ся.
Запи́сувати, -сую, -єш, сов. в. записа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Записывать, записать. b ко́мені записати. Оставить безъ вниманія. 2) Записывать, записать куда-либо. Записали в салдати. 3) Завѣщать. 4) Уступать, уступить по записи, по писанному документу. Здумав чортові душу записати.
Зривати, -ва́ю, -єш, сов. в. зірвати, -рву, -веш, гл. 1) Срывать, сорвать. Квітку зірвала, за голову клала. 2) — бунт. Поднять бунтъ, возмущеніе. Звели нам під москалів тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати. 3) зірвати бики. Выпречь быковъ изъ ярма. 4) — спину, мишки. Лѣченіе поясницы посредствомъ оттягиванія руками кожи отъ спины. 5) зірвана дорога. Дорога съ замерзшею на ней грязью, изрѣзанною раньше колесами.
Очутися, -чуюся, -єшся, гл. = очутитися 1.
Решетувати, -ту́ю, -єш, гл. = решетити.
Сапіна, -ни, ж. Инструментъ древорубовъ: на топорище насаженъ (такимъ образомъ какъ и топоръ) родъ желѣзнаго клюва, загнутаго внутрь; части: топорище входить въ плече з пяткою, клювъ — штіль, загнутый конецъ его — паль.
Цьвапкати, -каю, -єш, гл. = цв'якати.
Щасливити, -влю, -виш, гл. Осчастливливать. Благословля Господь покірних, великих і малих щасливить. Щасливить поглядом і поглядом карав.
