Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сяєво

Сяєво, -ва, с. Сіяніе. Г. Барв. 358. К. Бай. 14. Як усміхнувсь, очам не довіряють, і сяєво лиця збірають. К. Іов. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЯЄВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЯЄВО"
Лахманяр, -ра, м. = лахманник. Желех.
Мурашко́вина, -ни, ж. Муравейникъ. Шух. І. 88.
Навко́пить нар. Рикошетомъ. Дай камінця, я кину навкопить. Полт. г.
Оттам нар. Вотъ тамъ. Оттам на городі вовк свиню ззів. Ум. оттамечки.
Пересуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пересунутися, -нуся, -нешся, гл. Передвигаться, передвинуться.
Розлетітися Cм. розлітатися.
Скакучий, -а, -е. Имѣющій свойство прыгать. Сей горох скакучий, як молотиш.
Стародубка, -ки, ж. Раст. Helleborus niger L. ЗЮЗО. I. 124.
Хаптурник, -ка, м. = хавтурник. Судящі — безсоромицькі хаптурники. Харьк. г. Голота своїх панів хаптурнпками лає. К. ЦН. 168.
Хупор, -ра, м. Бугоръ. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЯЄВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.