Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сябринний

Сябринний, -а, -е. Артельный, товарищескій, находящійся въ общинномъ пользованія. Сябринна оренда. Черн. г. Сябринний ліс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЯБРИННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЯБРИННИЙ"
Гребе́ць, -бця́, м. 1) Работникъ, сгребающій сѣно. Левч. 135. Грин. ІІІ. 128, 129. Хто йде — горох скубне: гребець скубне у жменю; іде косарь і жнець, — нагарбають в кишеню. Г Арт. (О. 1861. III. 95). 2) Гребецъ, лодочникъ. Стор. ІІ. 138. Ум. Гре́бчик. Пішла заміж за гребця, за гребчика молодця. Чуб. V. 924.
Дри́слявка, -ки, ж. = дрислівка 2. Желех.
Засміти́ти Cм. засмічувати.
Зе́мленька, -ки, ж. Ум. отъ земля.
Круглість, -лости, ж. Круглота, шарообразность. Про круглість землі я трохи чи не сам доміркувався. Ком. І. 48.
Позадниця, -ці, ж. Задняя половина запаски. Аф. 428. Cм. задниця.
Сербинчук, -ка, м. Молодой сербъ. Федьк. (Желех.).
Сорокатільник, -ка, сорокач, -ча, м. = сорокопуд. Вх. Пч. II. 12.
Стота, -ти, ж. = істота.
Стручок, -чка, м. 1) Стручекъ. Горох сію, два стручки, роди. Боже, чотирі. Чуб. III. 42. 2) Завитокъ шерсти на овчинѣ. Скільки на кожусі стручків, стільки дитині рочків. Ном. № 11622.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЯБРИННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.