Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Городив він раз із батьком хлів. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху.
Затаї́ти, -ся. Cм. затаювати, -ся.
Змудрувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Измыслить. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергилій намалює.
2) Перехитрить. Бабу і чорт не змудрує.
Круг II, нар. Вокругъ. На ріках круг Вавилона, під вербами в полі, сиділи ми. Круг його гукають.
Лопа́ття, -тя, с. = латаття. Шльоп під лопаття, та й до чорта раків!
Недійшлий, -а, -е. Неспѣлый, незрѣлый, молодой. Ще ти дитя молоде, розумом не дійшле.
Поборець, -рця, м. = побірець.
Подослужувати, -жуємо, -єте, гл. Дослужить (о многихъ). Подослужували свого та й пішли додому.
Соборець, -рця, м.
1) Ум. отъ собор.
2) Собраніе священниковъ и всего причта по благочиніямъ для исповѣди и причащенія во всѣ 4 поста.
Утуляти, -ляю, -єш, сов. в. утулити, -лю, -лиш, гл. Вмѣщать, вмѣстить, вкладывать, вложить. Утулив Бог душу як у пень.
