Дзвеніти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Звенѣть, звучать. Тілько дзвеніло шкло у вікнах. Голос дзвенить. Чи буде лад, чи не буде: в якому у мене усі дзвенить? 2) Жужжать. Дзвенять трутні.
Надгина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. наді(о)гну́ти, -гну́, -неш, гл. Пригинать, пригнуть немного.
Ощадний, -а, -е. Бережливый, экономный.
Покортіти, -ти́ть, гл. безл. Нѣкоторое время хотѣть сильно; не терпѣться. Нехай покортить. Кортить побігти подивиться.
Постогнати, -гну, -неш, гл. Постонать нѣкоторое время.
Пурникоза, -зи, ж. = пірникоза.
Рундучок, -чка, м. Ум. отъ рундук.
Скочистий, -а, -е. Покатый. Скочиста дорога.
Спечалити, -лю, -лиш, гл. Опечалить. Що ти, сестро, ізробила, нашу матір спечалила?
Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.
