Зсподу нар. = зісподу. Накладем стіжок зсподу широкий.
Колихати, -шу́, -шеш, [p]одн. в.[/p] колихнути, -хну, -неш, гл. 1) Качать, качнуть, колебать. Як тії струни колихнеш. 2) = колисати 2. Прийшлося тещі зятнії діти колихати. Там я буду ночувати, дитиночку колихати. 8) Качать на качеляхъ.
Льом, -му, м. Раст. Ulmus montana.
Перо, -ра, с.
1) Перо у птицы. Нехай йому земля пером! Пожеланіе умершему, чтобы ему легка была могильная земля.
2) Перо для письма. Сидить батько з синами, пише листи перами.
3) Перо рыбье, плавникъ. Пливе риба та й велика, тільки видно пера.
4) Кисточка изъ трехъ — четырехъ куриныхъ перьевъ для проведенія узкихъ полосъ при раскрашиваніи глиняной посуды.
5) Нижняя часть, лезвіе лемеха.
6) Лезвіе бурава. Нема одного пера, а про те добре вертить свердел. Ум. пірце, пір'ячко.
Підопліка, підо́плічка, -ки, ж. = підіплечка.
Рибаченько, -ка, м. Ум. отъ рибак.
Робитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Дѣлаться. Каліка не родиться, а робиться. Зірки робляться із праведних душок. 2) Дѣлаться, происходить, бывать. Не так воно робиться, як нам хочеться. Не так швидко робиться, як мовиться.
Спотворювати, -рюю, -єш, сов. в. спотво́рити, -рю, -риш, гл.
1) Уродовать, изуродовать, исказить, обезобразить. Лихо не вморить, так спотворить.
2) Портить, испортить, избаловать. Такий хлопець натуристий. Чи ми його так малим спотворили? А тепер, як чого схотів, так щоб було!
Ставник, -ка́, м.
1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні день-у-день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає.
2) Свѣча для церковнаго подсвѣчника. Воскові ставники. У церкву було накуплять ставників та нишком на Великдень, або на Різдво у цвинтарі й покладуть біля вівтаря. Три хунти воску на ставник.
3) ставника́ поставити. Подбить пазъ, поставить фонарь.
Шарлат, -ту, м. Багрянець, пурпуръ.
