Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане.
Власний, -а, -е. Собственный, свой. Хоч не красне, але власне. Не кожен писався власним прізвищем. рукою власною (підписався). Собственноручно (подписался). рукою власною. Руку приложилъ.
Воріття 2, -тя, с. Возвратъ, возвращеніе. Є каяття, та нема воріття. Cм. вороття.
Кісточка, -ки, ж. Ум. отъ кістка. 1) Косточка (животнаго). Казав пан дяк, що гусей не їсть, а повна стеля кісточок. 2) Анат. Лодыжка, Malleolus. З річки нашої куди влітку дівається вода, так що й горобцеві по кісточки перейти. Там керви по кісточки. 3) Гнѣздо въ срединѣ яблока или груши для зеренъ.
Колотниця, -ці, ж. Сварливая женщина, заводящая ссоры.
Неприхильність, -ности, ж. Нерасположенность, неблагосклонность; непріязненность.
Редька, -ки, ж. Раст. a) Raphanus sativus. б) — дика. Raphanus Kaphanistrum L. Любить, як собака редьку. скребти кому редьку. читать нотацію. скребнути редьки. Навонять. 2) Механизмъ, на которомъ вращается крыша мельницы. 3) Волъ, у котораго осталось одно ядро, вслѣдствіе неудачной кастраціи. Ум. редечка.
Сандоля, -лі, ж. Снарядъ для ловли крупной рыбы: длинный шесть, на которомъ прикрѣплена желѣзная вилка въ два острія.
Стоновник, -ка, м. Раст. Pyrola minor L.
Чоботина, -ни, ж. Сапогъ. У єдні чоботині скаче по долині.
