Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вогняний

Вогняний, -а, -е. Огненный. Вогнянії язики. Шевч. Шле святого Ілію на вогняній колісниці. Мир. ХРВ. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОГНЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОГНЯНИЙ"
Безсмертки, -ток, ж. мн. Раст. а) Xeranthemum radiatum Lam. ЗЮЗО. І. 142. б) Xeranthemum inapertum Walld. ЗЮЗО. І. 142.
Горо́шковатий, -а, -е. Подобный гороху: въ крупныхъ зернахъ, въ мелкихъ шарикахъ. Горошкувата земля. Камен. у. О смушкѣ: въ мелкихъ завиткахъ. Гарний ковнір, горошкуватий. Н. Вол. у.
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Див, -ва м.? Щоб на тебе див прийшов. Ном. № 3743. КС. 1890. X. 58.
Муля́рник, -ка, м. = маляр. Ум. мулярничок. Вичорнили брівки да мулярнички. Чуб. III. 145.
Небожчиця, -ці, ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали. МВ. (О. 1862. І. 91).
Обібрати, -ся. Cм. оббірати, -ся.
Присяй-Богу, присясто-боже, присясто-богу! Ей Богу! Ей-ей! Камен. у. Фр. Пр. 85. Присяй-Богу буду бити. Гол. III. 162. Присясто-Боже, я не брав. Камен. у.
Стрійний, -а, -е. Хорошо одѣтый, нарядный.
Шибка, -ки, ж. 1) Оконное стекло. Cм. шиба. Вас. 149. 2) Кучка изъ трехъ сноповъ. Гречку кладу в шибку. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОГНЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.