Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

водити

Водити, -жу, -диш 1) Водить. А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. Н. п. Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. Шевч. 235. Водить очима, неначе злодій по ярмарку. Ном. № 13585. 2) Одѣвать. Що ти мене як старця у драному водиш? Екатеринослав. г. Ликом в'язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. Ном. 849. Ой дівчина гордовита козака любила й у тоненьких сорочечках по буднях водила. Грин. ІІІ. 233. 3) Тянуть дѣло, водить. Довго він тебе водитиме! Рудч. Ск. II. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДИТИ"
Вигострюватися, -трююся, -єшся, сов. в. вигостритися, -рюся, -ришся, гл. Вытачиваться, выточиться, выостриться. Аф. 326.
Вихитуватися, -туюся, -єшся, гл. Покачиваться. Замість щоб робити, вона на гойдальці вихитується.
Женти́чник, -ка, м. Употребляющій въ пищу сыворотку. Вх. Зн. 17.
Корольский, -а, -е. = королівський. Іде він проз корольский двір. Чуб.
Порозсівати, -ва́ю, -єш, гл. Разсѣять, посѣять (во множествѣ). Розсіяв жито і заходився волочити. Черниг.
Сліпоокий, -а, -е. Близорукій.
Сполуватися, -луюся, -єшся, гл. = сполятися. Не сполуйся з чужим, бо дуже зле буде; найкраща спілка — чоловік та жінка. Могил. у.
Угловий, -а́, -е́ = вугловий.
Червеніти, -ні́ю, -єш, гл. Краснѣть. Угор.
Щасливий, -а, -е. Счастливый. Не родись багатий, а родись щасливий. Посл. Виїхав на нивоньку в щасливу годиноньку. Чуб. III. 238.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.