Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засулля

Засу́лля, -ля, с. Мѣстность за рѣкой Сулой. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСУЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСУЛЛЯ"
Азия́тський и азия́цький, азія́цький и азія́тський. 1) Азіатскій. К. Кр. 28. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. К. ХІІ. 130. 2) Варварскій, жестокій.
Домо́ви́й, -а, -е. Домашній. Домового злодія не встережешся. Ном. № 11096. На домовій раді в гетьмана. К. ЧР. 27. Збували... скот і рухомость домовую. Мкр. Г. 62. господарь дом́овий. Хозяинъ дома. Сидять мужні жони, господарі домові. Рк. Макс. домо́вий дідько. = домовик.
Дрі́бни́й, -а́, -е́. усѣч. форма: дрібен. 1) Мелкій, дробный, небольшой, маленькій. Дрібні речі у кошик поклала. Н. Вол. у. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Мет. 8. Заганяла дрібні пташки до бору. Чуб. ІІІ. 251. Сію конопельки дрібні зелененькі. Н. п. Шкода як умре, бо дрібні діти має. Камен. у. 2) Мелкоузорчатый. Вийди, вийди, дівчинонько, під вербу густую, нехай же я подивлюся на плахту дрібную. Мет. 241. 3) Густой, частый. Дрібен дощик іде. Н. п. За дрібними слізоньками світоньку не бачу. Мет. 21. Когда говорится о слезахъ, существительное часто опускается. Дрібними вмився. Покотились дрібненькі з очей. О. 1862. X. 2. дрібни́й лист. Мелко и густо исписанное письмо. Грин. ІІІ. 677. Ум. дрібне́нький, дрібне́сенький, дрібню́ній. Та й знов мережать захожусь дрібненьку книжечку. Шевч. 549. Листячко дрібнесеньке. Кв. II. 163. Дрібнюні, як пшоно, червоні квіточки. Конст. у.
Зубожіння, -ня, с. Обѣднѣніе. Желех.  
Попідписуватися, -суємося, -єтеся, гл. Подписаться (о многихъ).
Пороситися I, -шуся, -сишся, гл. Замочиться въ росѣ. Конст. у.
Притуманити Cм. притуманювати.
Розміряти, -ряю, -єш, сов. в. розмірити, -рю, -риш, гл. 1) Размѣрять, размѣрить. Хто розміряв по всій землі гряниці? К. Іов. 74. 2)плечі. Побить, поколотить. Мамка ся роспили, всі гроші пропили; тато ся розгнівали, мамці плечі розміряли. Чуб. V. 1150.
Росхворітися, -ріюся, -єшся, гл. Расхвораться. Вона стогне, наче росхворілась. Мнж. 38.
Сікавиця, -ці, ж. Рыба: Cobitis taenia. Вх. Пч. ІІ. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСУЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.