Габа, би, ж.
1) Бѣлое сукно турецкое. Ой із города із Трапезонта виступала галера,... турецькою білою габою покровена. У Шевченка снѣжная пелена. Возьме її (діброву) та й огорне в ризу золотую і сповиє дорогою білою габою.
2) Кайма? Хустка з золотими квітами, з золотою габою. Хустка колись була чорна із габою, тепер стала руда.
Гореч, -чі, ж. Жара.
Доволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. доволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Доволакивать, доволочь, дотаскивать, дотащить. Ледве ноги доволік. Насилу доволік шкуру до криниці.
Замарму́зитися, -жуся, -вишся, гл. Запачкаться, засалиться.
Повідлітити, -таємо, -єте, гл. Отлетѣть (во множествѣ). Пташки, що витку так співавали, у ирій вже поодлітали.
Подолячка, -ки, ж. = подолянка.
Полошливий, -а, -е. = полохливий. Полошливий кінь.
Порочно нар. Погодно. Жив тут недалеко у пана одного він порочно.
Тутейшний, -а, -е. = тутешній. Свашеньки тутейшнії.
Чорноголовка, -ки, ж. Черноголовый, съ черной головой.
