Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вовчук

Вовчук, -ка, м. Молодой волкъ. Рудч. Ск. І. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧУК"
Брояки, -ків, м. Названіе пороговъ на Днѣстрѣ и Бугѣ.
Вимудрувати, -рую, -єш, гл. 1) Получить Хитростью. 2) Придумать, измыслить. Вимудрував щось на Сомка. К. ЧР. 26.
Гря́нь, -ні, ж. Раст. Lychnis chalcedonica. Вх. Пч. ІІ. 33.
Догля́дачка, -ки, ж. Надзирательница, надсмотрщица. Левиц. Пов. 123, 254. От чортова доглядачка! Таки й вздріла. Кв.
Мли́ця, -ці, ж. Лошонокъ, родившійся во время цвѣтенія ранней гречихи. Вх. Пч. II. 6.
Первопочин, -ну, м. Первое начало. Левиц. І.
Пошкалубати, -ба́ю, -єш, гл. = поколупати.
Стовпитися, мося, -теся, гл. Столпиться. Козаки стовпились коло столу і роти пороззівляли. Стор. M. Пp. 147.
Тигод, -да, м. = тигитка. Вх. Пч. ІІ. 15.
Умудритися, -рюся, -ришся, гл. Умудриться, изловчиться. Канальський шпак так умудрився, що як почне було співать — диковина й сказать. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОВЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.