Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відлузати

Відлузати, -заю, -єш, гл. Пройти, проѣхать. Одлузавши верстов з двадцяток. Стор. (О. 1861. IX. 48).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУЗАТИ"
Бороло, -ла, с. Разсѣлина въ скалѣ, ущелье. Вх. Зн. 20.
Боцюн, боцян, -на, м. Аистъ, Ciconia.
Брескиня, -ні, ж. Абрикосъ, Passica vulgaris. Гол. II. 701. Ум. брескинка.
Відкопування, -ня, с. Откапываніе.
Вітрячок, -чка, м. Ум. отъ вітря́к.
Гвер, -ра, м. Ружье. Федьк. І. 4.
Загу́татися, -таюся, -єшся, гл. Зазѣваться; забыть объ окружающемъ при видѣ чего. Загутався, як таку красоту побачив. Вх. Зн. 19.
Колисанка, -ки, ж. = колиска 1. Ум. колиса́ной(нь)ка. В тих яворах висить скобойка, а в тій скобойці колисанойка, в тій колисанці сам милий Господь. Гол. II. 41.
Підхарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = підхарчувати.
Проказувати, -зую, -єш, сов. в. проказати, -жу, -жеш, гл. 1) Говорить, проговорить. Скоро се брат проказав, так і зняв кресаню. Федьк. 2) Диктовать, продиктовать. Ном., Передм. І. Ой, добродію! та будьте ж милостиві, треба ще писати... іще не все я проказала. МВ. І. 50. 3) При обученіи: говорить, сказать что либо, что ученикъ долженъ повторить за учителемъ. ЗОЮР. І. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛУЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.